Стріляй "бандера" Стьопі в грудь!
Jul. 12th, 2008 12:58 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
Стьопу поставили сторожем до колгоспного збіжжя. Був він трохи несповна розуму, тому й залишився в селі. Поводився тихо й сумирно, але в часи нервового напруження, під час стрілянини, чи навіть звичайної сварки зривався не на жарт і міг виколоти той ще номер.
Ключів Стьопі, звйичайно, ніяких не давали і він спав ночами просто на чистому повітрі в соломі поблизу комор.
Одного разу поспати не вдалось. Нічні гості вхопили бідолашного за руки, заткали рота, поволокли до стовпа: "Де живуть комуністи?", "Віддавай ключі.", "Хто зраджував нас Совєтам?". Від безлічі незрозумілих запитань і запотиличників у Стьопи потьмарилося в голові і включилась захисна реакція. А коли замість ганчірки у роті Сьопи опинилося дуло автомата він щосили щось прогудів. Дуло прибрали і божевільний заверещав вже як міг:
- Ну що "бандера", а тепер - стріляй Степану в грудь!
... До ранку постраждалий уже й забув про нічну пригоду. Він навіть нічого не розповідав про неї односельцям і життя потекло звичною течією. Ніяк не могли забути про Степана тільки переодягнені еНКаВеДисти, що шукали "ізмєнніков родіни", а знайшли щирого "борца за ідєю соціалізма".
Через пару тижнів в село прийшов наказ про призначеня Стьопи головою колгоспу. Яким чином пройшов він через владні кабінети невідомо, селянам залишалося лиш дивуватися і хитати головами.
Зрештою, Стьопине головування проходило спокійно: у справи він не втручався, людей слухався, можливо навіть і не розумів того, яке щастя звалилось йому на голову. Лиш було воно недовгим: до колгоспу приїздила комісія і Стьопі довелося готувати їй зустріч.
Що гуляло в його голові, чим переймалась вона? Невідомо... Тільки стрів він начальство власноручно пошитим червоно-чорним прапором і промовив вже інші слова: "Ще не вмерла... Героям! Україні! - слава!".
... Скільки ж їх розстріляли, таких божевільних неправильних Стьоп?