Їхали цигани...

[o_veremchuk]

Кілька історій, що їх розповіли добрі знайомі: не про циган, але з циганами.

Люді гібнут за метал

Коли зарплату платили 25 гривень на місяць, йшов я на роботу з бодуна. Аж бачу на вулиці цигани Москвічом-пирожком стоять, кольоровий металолом збирають. Сусіди з мішками в довгій черзі, курять нєрвно. Собі стрільнув, закурив. Перепитав по чому приймають, сказали: по десять копійок. А в мене язик перед мозгами плете, візьми тай звиздани: "А я по-пятнадцять!".

Прихожу ввечері додому, а посередині подвіря заваленого купами металу стоїть матінка і сердито так придивляється. Був би менший била би. "Ну , - каже, - безтолковий, де грошей візьмеш? По-пятнадцять, він, бачиш, приймає! Вдома хліба нема! Зарплату пропив! П'яниця!"

Але що тут робити, не вернеш. Впросив одного доброго чоловіка завезти той металолом в область. Хоч би якось здати, щоб на бензин і людям, хай хоч по десять, хватило. І тут! Йостані капці, мені карта поперла! Оказується, на пункті беруть той метал за гривню десять!!!

Як додому їхав, усе думав де би того люмінія взяти. А виявилось і шукати не треба: за воротами нові гори металу і мама сердита, така сердита,як меч. :))) Заробіток віддав. Маманьку попустило... Через тиждень каже вона мені: "Чого ти на ту роботу підеш? Ми ж за день, як за три місяці заробляємо?"

І добре було б, щоб пити не пив. Цигани!..