Колись...

студенти захопили Червоний  корпус Університету. 

І я довго їхав тролейбусами в епіцентр революції. Пробивався через кордони. А пробившись, крокуючи коридорами Альма Матер, стрів купу лайна насрану прямо перед кабінетом ректора.

Знову довго шукав Петра - найкращого друга і парелельно коменданта революції. Коротко розповідав йому про побачене. Наживо чув фразу:

"Дівки приберіть це гімно - бо то є провокація."


...проминули роки...



ЗАЛ УПА

І НІЧОГО НЕ ЗМІНИЛОСЯ...

А можуть якщо захочуть...

"Побывал В Украине. Теперь отправлюсь В Кубу, В Гавайи, В Таити, В Ямайку, В Сейшельские острова и вернусь в Родину.
И в рыбалку схожу. В удочку буду ловить. В червя."

Країна нерахованих готелів

"Хочу привітати українську владу. Вона раптом узяли необхідні готелі нізвідки. Я так і не зрозумів, де вони взялися, але зараз вони є.  " М.Платіні