o_veremchuk

Земля де я народився і виріс, розташована у верхівях річки Ушиці, річки маловодної та невеличкої, але такої, що тече по дну глибоких і стрімких каньйонів. Ця місцина всього лише на десять кілометрів південніше вузького більш-менш рівнинного простору, по якому татари ходили в минулі віки аж до Теребовлі і на Прикарпаття - горезвісного Кучманського шляху.

Перші письмові згадки про поселення нашого краю знаходяться в литовських літописах та переписах. Саме за часів панування литовців і поляків шляхта, захищаючи свої маєтності від татар, збудувала тут, на кількох сотнях квадраних кілометрів, десятки оборонних споруд. Замки, фортеці, сторожові вежі і земляні вали були мало не в кожному містечку. варто перерахувати лише найближчі: Зіньків і Солобківці, Сутківці і Ярмолинці, Вербка і Шарівка. У Сутківцях навіть церква була збудована на кшалт фортеці (до речі вона збереглася до теперішнього часу).

Особливу роль у захисті дороги, що повертала з Кучманського шляху на Камянець, відігравали оборонні споруди Зінькова. Тамтешній трьохвежний замок, розташований на кручах Ушиці, татари штурмували не раз, але жодного разу не змогли приступом опанувати його.

Сьогодні Зіньків особливо відомий в Україні пахнющою "чорною ковбасою": її, за чутками, полюбляють і замовлять навіть кияни з КабМіну та Секретаріату. А ще - нещодавно знятим фільмом про давнє життя єврейського населення Зінькова. А ще - телеведучою Аллою Мазур. Про щось може й забув, перепрошую шановних "зінькурів" (так у нас кажуть на зіньківчан), хай вже мене поправлять.

Проте повернемось до замків: збудовані за литовців і поляків, биті ордами татар, всі вони вистояли аж до періоду Богдана. Що з ними зробили козаки, відомо з мого попереднього посту... Але ледь-ледь турки з поляками відбудували зруйновані мури, як над Поділлям запалав вогонь Коліївщини:

Хвалилися пани ляхи, з Сатанова йдучи:
“Будем драти, пане-брате, з китая онучі!”..

Виступили козаченьки з міста із Зінкова, -
Ой летіли вражі ляхи з коней, як солома...

Ой як прийшли козаченьки та з-під Солобковець,
Валялося вражих ляхів, як біленьких овець...

В славнім місті у Кам'янці вдарено з гармати,—
Не єдного пана ляха заплакала мати.

Нещаслива тая битва лиха наробила:
В Солобківцях із ляшеньків висока могила!..

Після Гайдамаччини залишилося вцілілими лише кілька замків - Зіньківський простояв аж до кінця 19 століття.
"Юхим Сіцинський писав про знищення замку от що: в 1872 р. люстраційна комісія передала фортецю «Сельскому обществу» — і замок деякий час стояв непорушний... Потім когось осяяла думка, що стіни та башти замку загрожують костелові — і цієї гадки було достатньо, щоб місцеве начальство розпорядилося знищити замкові мури. Почали продавати дерево та каміння на будівлі, а що залишилося неспроданим, купив якийсь селянин за 200 крб. з правом забрати з замку все, що йому тільки знадобиться (!!!!!) — він і розібрав рештки стін і навіть викопав камінь з фундаментів (!!!!!)..."

Два уламки веж і досі стирчать у Зінькові над каньйоном річки...

Так що, як говорив опановуючи українську мову мій добрий знайомий Салман: "Ласкаво просімо!" шановні турки, литовці та поляки".