Дурі - ні!

[o_veremchuk]

Додому дівчина утомлена прийшла
І, хоч вечеряти дбайлива кличе мати,
За файку — й на квітник де посеред зела
Конопельок кущі гойдаються крилаті.

В полях запущених допитливий юнак
Опилення тонкі досліджує закони,—
Бо так же хороше над чорним грунтом мак
Переливається, мов полум'я червоне!

Лиш неотесаний та грубий машиніст,
Укритий порохом, увесь пропахлий димом,—
До бурячків! — Чи шкідниками лист
Де не попсований? Ну, боротьбу вестимем!

Бо працю любить він, що в творчість перейшла,
І різна шмаль йому на голову не тисне
У щастя людського два рівних є крила:
Горілка й самогон, приємне і корисне.

Виросло з коменту в Діверсея. (ориг. Максим Тадейович)