o_veremchuk | Фоносемантика в світлі апофенії.

Коли людина стикається з невідомим її мозок прагне відшукати хоч якесь пояснення тому що відбувається.

От кілька днів тому дякуючи шановному chornogora зявився мем (чи то недомем) ЮБЛОХДЛО.
І згадалося про фоносемантику та книгу Журавльова, яку довелося читати в юначі роки. Про те що кожен звук має своє семантичне забарвлення. Про те що забарвлення має й кожне слово. Тому можна намалювати "портрет" якоїсь "джаварагли" ніколи її в очі не бачивши. Знайшов кілька програм, що працюють за алгоритмом Журавльова та на основі його експериментальних досліджень, і вперед.

і згадав про "ефект Сатурна". Типовий приклад Апофенії - захотілося мені побачити взаємозвязок у випадкових чи безглуздих даних і згадалося дослідження на цю ж тему. А от на грунті чого побудовані фоносемантика та алгоритм Журавльова?

Є звуки-наголоси (планети-сузіря) яким приписуються певні характеристики. Для підсилення "ефекту множинних перевірок" кількість характеристик збільшується до потрібної. Розраховуються характеристики для кожного слова (дня народження). Спостерігається статистична закономірність. Ура! Теорія працює!

Тільки дохляки із силою трохи заважають.

Але ж наука!!! :)