o_veremchuk: (Default)

... “Порядних мастей” лише дві: “блатний” (“пацан”) і “мужик”. В “загальній хаті” “вибір масті” відбувається інакше. “Наглядаючий” та його оточення запропонують самому “визначитись”. “Масть” арештанта — навічно. Можна понизитись, але підвищитись — ніколи. Якщо Ви також забажаєте стати “блатним” — розчарують. Ви що, жили “по-поняттям” і на волі? Ні. То в чім питання? Прагнете? Гаразд, можна певний час побути “прагнучим” (рос. “стремящимся”). Більшість відразу погоджуються на “масть” “мужика”.

Ще до “переїзду” в “виправну установу” доведеться зіткнутись і з найнижчою і безправною кастою “ображених” (рос. “обіженка”), а також з “кіньми”, “помічниками”, “молодшими сімейниками”, “чортами”, “шнирями”. Це “непорядні арештанти”. “Непорядними” стають в першу чергу слабодухі, безвольні (ті, хто не зумів за певних обставин відстояти власну гідність), або внаслідок незнання тюремних норм життя. Нерідким явищем “переїзду з порядних в непорядні” є наслідок “муток” (спеціально підлаштованих ситуацій або умисне прискіплення до окремих дій чи висловів). Уділ більшості “непорядних” — мити за іншими посуд, готувати “блатним” їсти, прибирати “хату” й “парашу”, прати чиїсь речі й т. ін...

Кримінальні “поняття” вимагають, аби всі “порядні арештанти” формували з отриманих від рідних передач “загальну касу” (рос. “общак”). “Мужиків” переконують, що це повинно чинитись “добровільно”, “на розумінні”, але свідчу, що нерідко небажання “уділити увагу” для декого мало негативні наслідки...

Раджу бути обережним до пропозицій зіграти в будь-яку гру (карти, нарди, шахи, шашки). “Шпильові” (ті, хто “живе” з гри в азартні ігри) не втратять нагоди, аби спробувати виграти у Вас щось цінне (принаймні для них). Погоджуючись грати в гру (навіть з особами, з котрими склались непогані стосунки) в присутності “нейтрального” зазначте, що граєте “без інтересу”...

...“Заїхавши” в СІЗО, окремі “штимпи” або «кренделі» знаходять в собі досі невідомі їм таланти й починають складати вірші, поеми, розмальовувати носові хустини (“робити марочки”) та майструвати різноманітні дрібниці. Непогана форма заспокоєння нервової системи... ("Від дзвоника до дзвоника" О.Вахній)


o_veremchuk: (Default)
"Кто-то написал в Инете, что надо издать книгу свидетельств, многотомник, летопись совка. Пока мы кое-что еще помним. Чтобы не было иллюзий... 

Еда. Начнем с еды.

У меня было поручение - к 16 -16 30 переть в магазин, чтобы купить кефир. Кефир выкидывали в этот момент. Одну упаковку на всех. И жадные руки раздирали целлофан упаковки, чтобы добыть пачку кефира. Через 10 минут на столике (таком убогоньком, похожем на детскую парту) оставалась лужа кефира и пара смятых-прорванных пакетов... 

Кстати, про молодость и фертильность. Прокладок, как и секса, не было. Это мы помним. Но все ли помнят, что не было ваты? Вата была дефицитом. Поэтому, если уж напали, покупали тоннами. А потом заворачивали ватку в бинтики - вот вам и прокладка. Мерзость, какая же мерзость...

Все это было мертвым задолго до прихода реформаторов. Совок сдох уже при жизни. Разлагался вместе с его гражданами. И до сих пор смердит."
 
nataliyaoss )
o_veremchuk: (Default)
«Перший президент України, лідер фракції СДПУ(о) Леонід Кравчук заявив про наявність у Москві досьє на багатьох народних депутатів України, які за радянських часів були агентами Комітету державної безпеки (КДБ). За словами Л. Кравчука, 19 серпня 1991 року голова Комітету безпеки Михайло Галушко приніс йому «цілу скриню» особистих справ на народних депутатів, які були агентами КДБ СРСР. «Кожен мав своє прізвисько», – сказав пан Кравчук. <…> За його словами, тоді він сказав Галушку забрати документи та вчинити з ними на власний розсуд. «Я зробив помилку, ці дані потрапили до Москви. Частина цих людей і тепер залишається народними депутатами, але справи на них лежать у столиці РФ. Думаю, завжди легко нагадати їм про це» . 

... (звідки) )
Page generated Sep. 24th, 2017 01:27 am
Powered by Dreamwidth Studios