o_veremchuk: (Default)
Як шудра лає вищі касти
йому втинають язика.
Й допоки світ не склеїть ласти
буде гармонія така.
 
Чи грай на балалайці знову,
чи на бандурі - раптом, звик:
Не вдасться врятувати мову,
Якщо відрізують язик.
o_veremchuk: (Default)

Освіта та прогрес суспільство вздоровля,
І глумить прагматизм романтику дешеву:
Цікавляться політики - хто грає короля?
Та байдуже письменникам - хто ж грає королеву?


o_veremchuk: (Default)
Всі ми смоктали циці,
Всі ходили до школи.
П'яний колись проспиться,
Тверезий - нізащо й ніколи.

Дума

Sep. 4th, 2010 11:55 am
o_veremchuk: (Default)


Курив прадід, дід смалив, гнув цидули дядько.
На городі бакунець проростав багацько.
Затабачать, пустять круг - рве дахи козацький дух.
Нема того тютюнчику - весь протух.

Сторонилася його рознечиста сила
І не пхала на межу поросячі рила.
Чхнеш - щезають довкруги що гріхи, що вороги.
Нема того тютюнчику - порохи.

То й куряємо уже цигарки скажені:
Вигорають печінки, серця та легені,
Затягнувся у момент, відчуваєш - імпотент.
Що за дідько всучив людям цей патент?

Курив прадід, дід смалив, гнув цидули дядько.
На городі бакунець проростав багацько.
А тепер курня бридка, потребує матюка:
Не така ТАБАКА нині ! НЕ ТАКА !
 


o_veremchuk: (Default)
По Петру Полупетры.
Пара Полупетров -
Не ровня Петру.
o_veremchuk: (Default)
Що на світі найбридкіше,
Волохате, найтвердіше,
Серцю рідному немиле,
Несвідоме і нещире?
Мавпувате, азіанське,
Ще й зовім нехристиянське,
Те, що в рота класти гріх  
- Це кокосовий горіх!

А чому? 
Бо українець 
чітко зна своє:
Як не може надкусити - візьме й заплює.

http://7eon.livejournal.com/130458.html


Рейтинг блогов
o_veremchuk: (Default)
Не втрачай, юначе, часу
На вино та бл%дки.
Бо в цім світі неминучі
Лише смерть й податки!

(за мотивами Б.Франкліна, звідси)

o_veremchuk: (Default)


Додому дівчина утомлена прийшла
І, хоч вечеряти дбайлива кличе мати,
За файку — й на квітник де посеред зела
Конопельок кущі гойдаються крилаті.

В полях запущених допитливий юнак
Опилення тонкі досліджує закони,—
Бо так же хороше над чорним грунтом мак
Переливається, мов полум'я червоне!

Лиш неотесаний та грубий машиніст,
Укритий порохом, увесь пропахлий димом,—
До бурячків! — Чи шкідниками лист
Де не попсований? Ну, боротьбу вестимем!

Бо працю любить він, що в творчість перейшла,
І різна шмаль йому на голову не тисне
У щастя людського два рівних є крила:
Горілка й самогон, приємне і корисне.

Виросло з коменту в Діверсея. (ориг. Максим Тадейович)
o_veremchuk: (Default)
Ми,  вкраїнці хитрожо,
не за Ме та не за Жо.

Тож не будуть Я та Ю
Нас вертіти на ую!

А якщо не сам себе - 
Хто ж, вкраїнця, На і Бе?
o_veremchuk: (Default)

Йдуть партизанами роки,
Скрадаючись у буреломі.
Їм не до болю, не до втоми.
Їх ще не трафили шляхи.

Лісами, ріками, дощем
Несуть патрони й вибухівку:
Колись дійдуть - знесуть маківку
І заспівають пісню - щем.

Плетусь в хвості, годую їх
Борщем надії та ілюзій.
То верхи, то повзу на пузі:
І сміх і гріх,
І гріх
І сміх.
 


o_veremchuk: (Default)


Нежить... Не жить? - Та ну!

Діди пережили війну.
Прадіди - революцію.
А тут лиш дрібний інцидент -
інфлюенца та президент.

Плюнути б - та ніяк.
Як же отак, уяк!, запросто взяти й плюнути?
Скажуть: Куди? до Парижу,
шмарклі свої налижив?

То й стою собі, сумніваюся,
мнуся...
А хтось...
у цю мить...
пиздить,
а не пиздить.

38,37...28

Feb. 27th, 2009 10:34 pm
o_veremchuk: (Default)

сьогодні згадалось оце:

Стрільнув цигарку, випив кави,
зустрів знайомого в юрбі
і  знову слухаєш октави
облич, на жаль,  чужих тобі.

Метро імпровізує нами
та видуває у Трубу
рок, самбу, джаз, сонати, гами,
екстаз, байдужість і журбу.

З легенів станцій у гортані,
з тунелів в мундштуки дверей
злітають терції кохання,
що схожі на простих людей.

А я примарою кружляю,
щоб залишатись назавжди
у цьому пеклі звуків раю,
яке шумить: “Не йди… не йди...”.

o_veremchuk: (Default)

Любі дєвочки й мальчішки,
Ось вам байка як у Грішки,
Тишком-нишком без усмішки
Біля килимка-доріжки,
Мишка сіренька, йой, мала
Книжку велику...
Хрум-хрум, ням-ням, цям-цям, гам-гам
... Схрумала.

Ви мастак брехати дядьку,
З головою все в порядку?
Ми не віримо нітрішки,
Що маленька сіра мишка,
Мишка сіренька, йой, мала
Книжку велику...
Хрум-хрум, ням-ням, цям-цям, гам-гам
... Схрумала.

Любі хлопчики й дівчатка,
Розповім усе спочатку:
Клікнув пальцем чайник Грішка
І маленька сіра мишка,
Мишка сіренька, йой, мала
Файлу велику...
Хрум-хрум, ням-ням, цям-цям, гам-гам
... Схрумала.

 

o_veremchuk: (Default)
Пиймо до цирозу, бо найкраща смерть:
Вмерти від цирозу, від цирозу - вмерть.
З полудня - Глеваха, з півночі - Москва
Поміж ними Київ - В Києві херня.

Ість-та, ішь-та-драта.
Ісь-та, ішь-та-драта.
Ішь-та-дра-та-та-та-та... (двічі)

Пиймо до цирозу, бо найкраща смерть:
Вмерти від цирозу, від цирозу вмерть.
Із заходу - БАНДЕРИ, з сходу - ШАХТАРІ,
Поміж ними дядько косить на зорі.

Косить під дурного,
Косить під тупого,
Косить, косить на зорі. (двічі)

Не помріт від СПІДУ, бо хрєнова смерть
Підарастом вмерти, курвою померть.
Пийте до цирозу, так як батько пив.
Батько мав бо розум, його дід навчив.

Ість-та, ішь-та-драта.
Ісь-та, ішь-та-драта.
Ішь-та-дра-та-та-та-та... (двічі)
o_veremchuk: (Default)

Зима іде, пекельно-біла,
Розпухли варги, зуб замерз.
В кімнаті шибка задубіла
І дико тужить Жак Ламерз.

Йому ввижається пустеля
Під схилами Муса-Али,
Де ефіопочки веселі
Вбрання народне одягли.

Як затанцюють - серцю любо,
Співають - пісня душу рве,
Б'є джерелом великий бубон,
Поблизу океан реве...

"Не закоцюб ? Лиха година!
Це ж не москаль... ка-ле-ме-не!..."
Знай друже, сало та чарчина
І трупа до життя верне.

Page generated Jul. 21st, 2017 12:49 pm
Powered by Dreamwidth Studios